Тютюнопаління

 

 

Історія розвитку тютюнопаління



12 жовтня 1492 року іспанська флотилія, яку очолював Христофор Колумб, приплила до невідомого острову, який вони вважали східним берегом Індії. Коли матроси висадилися на сушу, їх зустріли місцеві жителі.
Європейців вразив вигляд аборигенів, які випускали з рота дим, після того як втягували його з рулонів скрученого тютюнового листя. Ці рулони іспанці називали «сигаро». Куріння було невід'ємною частиною релігійних церемоній аборигенів. Вони вдихали дим і випускали його через ніздрі до тих пір, поки з ними не починав спілкуватися «Великий Дух». Коли експедиція повернулась додому, то серед багатьох дивовижних подарунків, привезених з Нової Землі, було і листя тютюну.
Європа в різний час по-різному ставилася до тютюну і куріння. Спочатку цій рослині приписували дивовижні цілющі властивості. Наприклад, французький посол Жан Ніко (від його імені походить слово «нікотин») приписав нюхання тютюну французькій королеві, як засіб від головного болю. В Англії, під час епідемії чуми, тютюн заставляли курити для профілактики.
У 1571 році іспанський лікар Ніколас Мондарес написав книгу про цілющі властивості тютюну, в якій описав 36 хвороб, від яких лікує тютюн. Через 17 років, житель Вірджинії Томас Харрієт почав пропагувати щоденне паління тютюну як шлях до загального оздоровлення організму. Проте він сам помер від раку.
Проте йшов час, і люди стали помічати негативну дію тютюну, особливо те, що він викликає залежність. В різних країнах почалися заборони на куріння.
Наприклад, в 1680 році король Франції Людовик XIV видав наказ, згідно з яким торгівля тютюном дозволялася виключно аптекарям. В цьому ж році в Туреччині вийшов закон султана Мурада IV про смертну кару за куріння. Там за цей злочин саджали на кілок.
В Англії в XVI столітті курцям відрубували голови і виставляли їх на площі з люльками в роті. В Персії — виривали ніздрі.
В Італії вживання тютюну вважалося диявольською звичкою і курців відлучали від Церкви. А одного разу був випадок, коли п'ятьох монахів, яких звинуватили у курінні, замурували живцем у стіну, як урок для нащадків.
У Царській Росії до тютюнопаління ставилися також негативно. Особливо після того як у 1634 році, внаслідок паління, згоріла дерев'яна Москва. Цар Олексій Романов наказав катувати тих, у кого буде найдений тютюн, бити батогом на «козі» до тих пір, поки не скажуть, де взяли бісівське зілля. В інший період історії курцям відрізали носи і відсилали на каторгу до Сибіру. Амністію для тютюну ввів цар Петро I, після поїздки до Голландії. Від тоді справа вирощування тютюну стала державною і оскарженню не підлягала.
В Україні до тютюну відношення було також лояльне. Лише згадайте слова з пісні: «А тютюн та люлька козаку в дорозі знадобиться». Навряд чи користь від тютюну в поході або на війні була великою, але життя не одного козака він загубив.
«Тютюн заважає розумовому розвитку та одурює народ» Оноре де Бальзак
Через 100 років після Бальзака в XX столітті фашист Адольф Гітлер, пояснював своїм підлеглим принципи окупаційної діяльності на Сході: «Для них, для слов'ян, жодних щеплень, жодної гігієни. Лише горілка і тютюн».
Сучасна ситуація
Факти про куріння
    На нашій планеті палять приблизно 1,3 мільярди людей
    За 1 секунду на Землі викурюється 300 000 цигарок
    Куріння викликає 6 % смертей в усьому світі
    Щорічно від паління вмирає 3 мільйони людей
    300 мільйонів дітей, які живуть сьогодні, будуть убиті тютюном у дорослому віці
    Загальна маса недопалків на планеті за 1 рік становить 2 520 000 тонн.

«Тютюнова» статистика Європи
Згідно з дослідженнями соціологічного центру Єврокомісії «Євробарометра», опублікованого напередодні Всесвітнього дня без тютюну 2010 року, найзавзятіші курці в Європі — греки та кіпріоти. Так, в середньому кіпріоти викурюють по 21,7 сигарети на день. Греки посідають перше місце в Європі за процентним відношенням курців до загальної кількості громадян країни — 42%, при тому, що для Євросоюзу цей показник в середньому становить 29%. Встановлено, що середньостатистичний курець в ЄС викурює 14 цигарок на день. При цьому тютюн стає причиною смерті половини курців. За словами єврокомісара з охорони здоров'я і захисту прав споживачів Джона Даллі, тютюн вбиває 650 тисяч європейців щороку.

«Тютюнова» статистика України
    В Україні щоденно курить 45% дорослих чоловіків і 9% дорослих жінок; серед молоді курить 45% юнаків і 35% дівчат ;
    68% курців заявили, що зацікавлені у відмові від куріння, а серед тих, хто будь-коли курив щодня, 26% вже є колишніми курцями;
    Більше 90% населення України підтримує заборону куріння на всіх робочих місцях;
    Підтримка повної заборони реклами тютюну серед населення — 70%;
    31% вважає, що куріння кальяну призводить до серйозних захворювань;
    Всього в країні нараховується близько 9 мільйонів активних курців, що складають третину всього працездатного населення країни;
    Україна займає 17 місце в списку країн-лідерів за кількістю курців;
    Щорічно до числа курців долучаються не менш 100 000 українців;
    Кожен четвертий підліток в Україні викурює першу сигарету у віці 10 років;
    Україна є другою країною у світі (після Чилі), де у віці 13-15 років курять більш 30 % юнаків і дівчат;
    Україна займає ІІ місце за кількістю викурених цигарок на одного громадянина. На кожного українця припадає понад 2500 сигарет — майже 7 щоденно;
    Розрахунки Всесвітнього банку свідчать про те, що економічні збитки України від тютюну складають близько 2 мільярдів доларів щорічно;
    За офіційною статистикою в Україні щороку від хвороб пов'язаних з курінням помирає 120 тисяч чоловік.
Поширеність щоденного куріння за останні 5 років в Україні суттєво зменшилась. Так, у 2005 році щоденно палили 62% чоловіків (від 15 років і старше), а в 2010 вже 45%. Кількість жінок-курців скоротилася майже вдвічі — з 17% до 9%.

За даними ВООЗ та МОЗ України
Дослідження показує: якщо молодь віком 12-17 років віку палить, то ймовірність вживання ними героїну у 12 разів, а кокаїну у 51 раз вища, ніж у тих, хто не палить.
Якщо молодь 12-17-літнього віку випалює більше пачки цигарок, то ймовірність вживання ними героїну вища у 51 раз, а кокаїну у 106 разів.
Приголомшливий факт: молодь, яка ніколи не палила, майже ніколи не вживає героїн або кокаїн.

Куріння, стать та покоління
Боротьба з курінням в багатьох країнах призвела до зменшення курців , але незалежно від цього велика кількість курців серед молоді та серед жінок продовжує збільшуватись. Разом з цим підвищується ризик виникнення хвороби не тільки у самих курців, але й в майбутнього покоління. Куріння наносить велику шкоді всім, але особливо молодому поколінню, організм яких знаходиться в процесі статевого дозрівання, тому куріння може негативно вплинути на їх потомство. Куріння є не лише особистою проблемою кожної людини окремо, але й гострою соціальною проблемою, з якою пов'язане майбутнє всього людства .

Боротьба з палінням

Історія
У допетровській Росії тютюн вважався «диявольським зіллям», а куріння каралося вириванням ніздрів. У новий час перше систематичне дослідження впливу тютюну на здоров'я було проведене в Третьому Рейху. Там же була вперше розгорнена державна програма боротьби з курінням.
Детальніше: Боротьба з курінням в нацистській Німеччині

Деякі дослідження
Доктор Харві Чековей з Вашингтонського університету зі здивуванням з'ясував, що в курців ризик виникнення хвороби Паркінсона на 70 % менше, ніж у некурящих. Подібні дані отримані й відносно хвороби Альцгеймера, темпи розвитку якої сповільнює побічний продукт розпаду нікотину — норнікотин. А от учені з Університету Нью-Йорка з'ясували, що нікотин компенсує дефекти мозкової діяльності при шизофренії. Не випадково 88 % американців, що страждають цим захворюванням, курять, причому дуже багато: у буквальному значенні цього слова одну сигарету за іншою.
Нікотин досить корисний і при всіляких алергійних захворюваннях. Діючи як м'який антидепресант, він охороняє курців від алергічного альвеоліту («легеня фермера» й «легеня голуб'ятника»), сінної лихоманки й кропивниці, полегшує плин виразкового стоматиту й виразкового коліту. Та й запальні захворювання шкіри обходять курців стороною.
У їхньому середовищі набагато рідше зустрічається герпес. Діючи аналогічно медіатору нервової системи ацетилхоліну, нікотин придушує продукцію специфічного білка й перешкоджає виникненню сепсису, запевняють американські вчені. Все це, втім, не означає, що можна спокійно курити далі. «Згадані сприятливі чинники не можуть виправдати тютюнокуріння, оскільки потенційна шкода значно перевищує користь», — пише доктор Барон.
Втім, непродумана антитютюнова кампанія, покликана налякати людей небезпеками паління, може привести до прямо протилежного результату.

Зіркові жертви куріння


Луї Армстронг
Армстронг — один з великих джазових віртуозів, який значно вплинув на весь розвиток джазової музики.
Луї Армстронг народився 1901 році в Новому Орлеані в бідній сім`ї. Але це не завадило йому оволодіти грою на декількох інструментах та стати музичною зіркою неймовірної величини. Його віртуозна гра на трубі, його унікальний голос, його посмішка та сценічний образ — залишили відбиток на всій історії музики.
Луї Армстронг помер в 1971 році. Помер внаслідок куріння.

Лев Іванович Яшин
Яшин — єдиний у світі футбольний воротар нагороджений спеціальним призом «Золотий м'яч». За його незрівнянну гру він отримав ім'я «Чорна пантера».
Лев Яшин за свою футбольну кар'єру провів 812 ігор, відбив 150 пенальті. Він завоював 5 золотих, 5 срібних та одну бронзову медаль на чемпіонатах Радянського Союзу з футболу. Крім цього, неймовірна кількість радянських та міжнародних титулів та нагород.
Коли Льву Яшину виповнився 61 рік, в нього почалася гангрена ніг. Потрібна була ампутація. Але до лікарні його не довезли. Яшин також був заядлим курцем.

Павло Луспєкаєв
На початку 1969 року на екранах радянських кінотеатрів з'явився фільм «Біле сонце пустелі», який надовго завоював симпатії глядачів. Одним з особливих і трагічних образів фільму була роль митника Верещагіна, яку зіграв блиськучий актор Луспекаєв Павло Борисович.
На той час Павло Борисович був відомим актором кіно та театру. Але роль у фільмі «Біле сонце пустелі» була особливою. У фільмі він знімався на протезах. Причиною операції була тяжка хвороба кінцівок, яку в народі називають «ноги курця».
КІНК — критична ішемія нижніх кінцівок — так у науковій літературі називають хворобу, від якої помер великий радянський актор. Атеросклероз вражає судини ніг, кров перестає надходити до м’язів. Протягом п'яти років після встановлення діагнозу «КІНК» зберегти ноги вдається тільки 30 зі 100 хворих. П'ятдесяти двом зі ста доводиться ампутувати хвору кінцівку, ще 18 гинуть від ускладнень КІНК.
В «Білім сонці пустелі» актор знімався безногим — наприкінці 60-х йому наполовину ампутували стопи. Хвороба судин турбувала Луспекаєва з ранньої молодості — ноги страшно боліли, він постійно лежав у лікарні. Через хворобу Луспекаєв багато чого не встигнув — і в театрі, і в кіно. В 1966 році в черговий раз потрапив до лікарні, не встигнувши дограти в «Республіці ШКІД» — роль фізрука Косталмеда вийшла малюсінькою, але однаково всім полюбилася й запам'яталася.
Піч час зйомок Павло Луспєкаєв терпів нелюдські страждання, але постійно продовжував курити. Саме з причини паління жодні ліки йому не допомагали. Менш ніж через рік після виходу фільму «Біле сонце пустелі» на екрани, Павло Борисович Луспєкаєв помер від розриву серцевої аорти.

Copyright © 2017 Всі права захищено. медичний центр РЕФЛЕКС.